Турецька — безкоштовне озвучення тексту та жива вимова носіїв

Турецькі звуки, яких немає в українській

Турецькі слова, що вводять в оману

• Yemek jemˈɛk Початкове Y вимовляється як [j] з англійського 'yes', а не [dʒ] чи [ʒ].
• Ruh rˈʊh «h» в кінці здається німим, але його треба вимовляти як легке придыхання.
• Mühendis myhændˈɪs «ü» і «h» разом вводять в оману, «ü» вимовляється як німецьке «ü», а «h» — як українське «г».
• İnsan ˈɪnsan Початкове «İ» з крапкою вимовляється як «і», а не як «ї» чи «й».
• Kâğıt kaːˈɯt «â» і «ğ» створюють довгий «а», а «ı» звучить як нейтральне «и».
• Zahmet zahmˈɛt «h» після «a» вимовляється як «х», а не зникає.
• Tahsil tahsˈɪl «h» між голосними вимовляється чітко як «х», а не як пауза.
• Mahkeme mahkˈemɛ «h» у середині слова треба вимовляти як придыхання, а не ігнорувати.
• Rehber rɛhbˈɛr «h» після «e» звучить як «х», що українцям важко не пропустити.
• İlaç iɫˈatʃ Слово починається з крапкованого İ, вимовляється [i], а не з ı [ɯ]; кінцеве ç — це [tʃ].
• Mevcut mɛvdʒˈʊt «c» тут вимовляється як «дж», а не як «ц».
• psikoloji psikoɫoʒˈɪ «ps» на початку вимовляється повністю, а «j» — як «ж».

Почуй різницю

• şar ʃˈar / şer ʃˈɛr Порівнює «a» і «e» після «ş»: українці часто зливають їх в одне «е», але «a» звучить ширше.
• dal dˈaɫ / del dˈæl Порівнює темне «ł» і світле «l»: українці не розрізняють їх і вимовляють обидва як «л».
• tut tˈʊt / tüt tˈøt Порівнює «u» і «ü»: українці зводять «ü» до «у», хоча воно має округлене «і».
• bat bˈat / bet bˈɛt Порівнює «a» і «e»: українці часто вимовляють «e» як «є», роблячи їх надто схожими.
• sür sˈør / sör sˈœr Порівнює «ü» і «ö»: українці зливають обидва в «ю» або «о», хоча вони мають різне округлення.